DSpace Собрание:

On the problem of conceptualizing the phenomenon of internet addiction in modern conditions

2025-01-01T00:00:00Z

Название: On the problem of conceptualizing the phenomenon of internet addiction in modern conditions Авторы: Shevchenko, N. F.; Stolyarenko, A. M.; Horodokin, A. D.; Doma, I. S.; Chugunov, B. V.; Шевченко, Н. Ф.; Столяренко, Андрій Миколайович; Городокін, Антон Дмитрович; Дьома, Інна Станіславівна; Чугунов, Б. В. Аннотация: The article presents the results of conceptualizing the Internet addiction phenomenon in contemporary discourse. Internet addiction remains a debated behavioral issue, lacking formal recognition in DSM-5 and ICD-11. Digital interactions, once seen as excessive, are now integral to daily life, challenging traditional diagnostic criteria. Overuse, once pathological, now ensures access to work, education, and social connectivity. The COVID-19 pandemic and Ukraine’s wartime reliance on digital infrastructure highlight internet use as an adaptive mechanism rather than a pathology. Digital engagement facilitates communication, logistics, and education, making time-based addiction assessments obsolete. Algorithmic content personalization, social media reinforcement, and digital platform gamification drive compulsive use, reinforcing engagement through psychological rewards and emotional manipulation. Algorithmic recommendation systems shape cognitive processing, fostering echo-chambers and filter-bubbles, limiting exposure to diverse viewpoints, and intensifying ideological polarization. Social media encourages social comparison, influencing self-esteem and body image through curated content, while personalized marketing reinforces behavioral patterns, shaping consumption habits. Despite concerns, digital platforms enable social connectivity, crisis response, and cognitive engagement. Addressing internet addiction requires understanding algorithmic influence, behavioral reinforcement, and digital literacy. Future research should focus on ethical algorithmic frameworks that prioritize user autonomy and psychological well-being, recognizing the dual nature of internet use as both adaptive and potentially compulsive. статті представлено результати концептуалізації феномену інтернет- залежності в сучасному дискурсі. Інтернет-залежність залишається дискусійним поведінковим явищем, яке не має офіційного визнання у DSM-5 та ICD-11. Цифрові взаємодії, які раніше розглядалися як надмірні, нині стали невід’ємною частиною повсякденного життя, що ускладнює використання традиційних діагностичних критеріїв. Надмірне використання, яке раніше вважалося патологічним, нині забезпечує доступ до роботи, освіти та соціальних зв’язків. Пандемія COVID-19 та залежність України від цифрової інфраструктури в умовах війни підкреслюють інтернет як адаптивний механізм, а не патологію. Цифрова взаємодія сприяє комунікації, логістиці та освіті, що робить оцінку інтернет-залежності на основі часу використання застарілою. Алгоритмічна персоналізація контенту, підкріплення через соціальні мережі та гейміфікація цифрових платформ сприяють компульсивному використанню, посилюючи залученість через психологічні винагороди та емоційну маніпуляцію. Алгоритмічні системи рекомендацій формують когнітивне оброблення інформації, створюючи ефект «ехо-камер» і «фільтр-бульбашок», обмежуючи доступ до різноманітних поглядів та посилюючи ідеологічну поляризацію. Соціальні мережі стимулюють соціальне порівняння, впливаючи на самооцінку та сприйняття власного тіла через спеціально відібраний контент, тоді як персоналізований маркетинг закріплює поведінкові моделі, формуючи споживчі звички. Попри занепокоєння, цифрові платформи забезпечують соціальну взаємодію, реагування на кризові ситуації та когнітивну активність. Розв’язання проблеми інтернет-залежності вимагає розуміння впливу алгоритмів, поведінкових підкріплень і цифрової грамотності. Майбутні дослідження мають бути присвячені етичним алгоритмічним рамкам, що пріоритизують автономію користувачів та психологічне благополуччя, визнаючи подвійний характер використання інтернету як адаптивного, але потенційно компульсивного явища.

Модель компетентнісного підходу в підготовці майбутніх лікарів до роботи з пацієнтами з психічними розладами

2026-01-01T00:00:00Z

Название: Модель компетентнісного підходу в підготовці майбутніх лікарів до роботи з пацієнтами з психічними розладами Авторы: Злобін, О. О.; Мисловська, С. К.; Сафонов, Дмитро Миколайович; Zlobin, O. O.; Myslovska, S. K.; Safonov, D. M. Аннотация: Метою статті є наукове обґрунтування компетентнісної моделі підготовки майбутніх лікарів, спрямованої на формування їхньої професійної готовності до ефективної, безпечної та етично обґрунтованої роботи з пацієнтами з психічними розладами в умовах сучасної системи медичної освіти. Методи дослідження ґрунтуються на застосуванні системного й структурно-функціонального підходів, логіко-теоретичного аналізу, узагальнення, порівняння та концептуального моделювання, що дало змогу проаналізувати сучасні наукові підходи до формування професійних компетентностей майбутніх лікарів і визначити педагогічні умови реалізації компетентнісного підходу в медичній освіті. The purpose of the article is to provide a scientific justification for a competencybased model of training future doctors, aimed at developing their professional readiness for effective, safe, and ethically sound work with patients with mental disorders in the context of the modern medical education system. The research methods are based on the application of systemic and structuralfunctional approaches, logical and theoretical analysis, generalization, comparison, and conceptual modeling, which made it possible to analyze modern scientific approaches to the formation of professional competencies of future doctors and to determine the pedagogical conditions for the implementation of a competency-based approach in medical education.

Деякі особливості зв’язку апетиту та вісцеральної сенситивності у пацієнтів з синдромом подразненого кишечника

2025-01-01T00:00:00Z

Название: Деякі особливості зв’язку апетиту та вісцеральної сенситивності у пацієнтів з синдромом подразненого кишечника Авторы: Городокін, Антон Дмитрович Аннотация: Мета дослідження Оцінити рівень абдомінального дистресу, показники вісцеральної чутливості та характеристики харчової поведінки у пацієнтів із СПК у порівнянні зі здоровими особами.

Особливості профілю психопатологічних проявів у пацієнтів з функціональними гастроінтестинальними та соматоформними розладами

2026-01-01T00:00:00Z

Название: Особливості профілю психопатологічних проявів у пацієнтів з функціональними гастроінтестинальними та соматоформними розладами Авторы: Городокін, Антон Дмитрович; Horodokin, A. D. Аннотация: статті представлені особливості прояву основних категорій психопатологічних порушень в контингентах пацієнтів з функціональними гастроінтестинальними розладами та соматоформними розладами. Дослідження проведено у проспективному дизайні. Група дослідження 1 (ГД1) включала в себе 21 пацієнта з діагнозом Синдром подразненого кишечника. Група дослідження 2 (ГД2) включала в себе 24 пацієнти з непсихотичною психопатологією, у яких основним клінічним проявом розладу були симптоми порушення функції ШКТ аналогічні до проявів ФГР. Група порівняння (ГП) складалася з 49 осіб, що взяли участь у дослідженні як волонтери. Основним методом дослідження є SCL-90-R. Результати дослідження демонструють, що кількісно загальний профіль психопатологічних проявів в ГД1 в цілому співпадає з таким в ГД2 та демонструє відносно високі рівні за категоріями SOM, O-C, DEP та ANX. У ГД1 показники за доменами SOM (p=0,03), ANX (p<0,01) та PSY (p=0,02) були вищими. Показник GSI не демонструє статистично значущих відмінностей. Встановлено, що обидві клінічні групи статистично значущо відрізнялися від здорових добровольців за всіма категоріями проявів. Результати якісного порівняння ГД1 та ГД2 демонструють, що кількість випадків вираженого прояву психопатологічних порушень (середнє значення >2 балів), та, що важливо, профіль (тобто частота таких випадків в окремих категоріях), а також кількість випадків відповідної загальної важкості симптомів (GSI) є аналогічним. Єдиним виключенням з даного спостереження є частота випадків вираженого прояву явищ психотизму (PSY), яка є нижчою в ГД2. Таким чином, встановлено, що обидві групи дослідження мають статистично більш виражені прояви психопатологічних порушень за більшістю доменів SCL-90-R, ніж контроль. Результати порівняння ГД1 та ГД2 демонструють, що кількість випадків вираженого прояву психопатологічних порушень та профіль, а також кількість випадків відповідної GSI є аналогічним. The article presents the characteristics of the manifestation of the main categories of psychopathological disturbances in cohorts of patients with functional gastrointestinal disorders and somatoform disorders. The study was conducted using a prospective design. Study Group 1 (SG1) included 21 patients diagnosed with Irritable Bowel Syndrome. Study Group 2 (SG2) consisted of 24 patients with non-psychotic psychopathology, in whom the primary clinical manifestations were symptoms of gastrointestinal dysfunction analogous to those observed in functional gastrointestinal disorders. The comparison group (CG) comprised 49 individuals who participated in the study as healthy volunteers. The primary research instrument was the SCL-90-R. The results demonstrate that, quantitatively, the overall psychopathological profile in SG1 generally corresponds to that in SG2 and is characterized by relatively high levels in the SOM, O–C, DEP, and ANX domains. In SG1, scores in the SOM (p = 0.03), ANX (p < 0.01), and PSY (p = 0.02) domains were higher. The Global Severity Index (GSI) did not show statistically significant differences. Both clinical groups differed significantly from healthy volunteers across all symptom domains. The results of the qualitative comparison between SG1 and SG2 indicate that the number of cases with pronounced psychopathological manifestations (mean score > 2 points) and, importantly, the symptom profile (i.e., the frequency of such cases across specific domains), as well as the number of cases with corresponding overall symptom severity (GSI), are similar. The only exception to this observation is the frequency of pronounced psychoticism (PSY), which was lower in SG2. Thus, it was established that both study groups exhibit statistically more pronounced psychopathological manifestations across most SCL-90-R domains compared with the control group. The comparison between SG1 and SG2 shows that the number of cases with pronounced psychopathological manifestations, their profile, and the number of cases with elevated GSI are comparable.