DSpace Собрание:

Формування цифрової компетентності медичних працівників шляхом впровадження телемедичних технологій в умовах воєнного часу

2026-01-01T00:00:00Z

Название: Формування цифрової компетентності медичних працівників шляхом впровадження телемедичних технологій в умовах воєнного часу Авторы: Михайловська, Наталія Сергіївна; Мануйлов, Сергій Миколайович; Михайловський, Ярослав Максимович Аннотация: Метою роботи стало обґрунтування та реалізація моделі впровадження телемедичних технологій як складової формування цифрової компетентності лікарів, медичних сестер та фельдшерів у громадах Запорізької та Харківської областей.

Комбинированная антигипертензивная терапия. Политаблетка - будущее фармакологии

2014-01-01T00:00:00Z

Название: Комбинированная антигипертензивная терапия. Политаблетка - будущее фармакологии Авторы: Долженко, М. Н.; Шершнева, О. П.; Шершньова, Оксана Володимирівна Аннотация: По данным популяционного исследования EUROASPIRE IV, в Украине у 95% пациентов, которым проводят вторичную профилактику сердечно-сосудистых заболеваний, известен их уровень артериального давления (АД), что превышает среднеевропейский показатель (87%). Тем не менее, количество лиц с уровнем АД ≤130/80 мм рт. ст. составляет 73%, что превышает среднеевропейский (67%).

Предикторна цінність нейрогуморальних порушень у хворих на хронічний коронарний синдром із супутньою неалкогольною жировою хворобою печінки

2021-01-01T00:00:00Z

Название: Предикторна цінність нейрогуморальних порушень у хворих на хронічний коронарний синдром із супутньою неалкогольною жировою хворобою печінки Авторы: Михайловська, Наталія Сергіївна; Міняйленко, Л. Є.; Лісова, Оксана Олександрівна; Кулинич, Т. О.; Грицай, Ганна Володимирівна; Шершньова, Оксана Володимирівна; Стецюк, Ірина Олегівна; Mykhailovska, N. S.; Miniailenko, L. E.; Lisova, O. O.; Kulynych, T. O.; Grytsay, H. V.; Shershnova, O. V.; Stetsiuk, І. O. Аннотация: Анотація. На сьогодні актуальним є вивчення клініко-прогностичної ролі нейрогуморальних порушень у хворих зі стабільними формами хронічного коронарного синдрому (ХКС) та супутньою патологією печінки. Мета дослідження - вивчити рівні маркерів інсулінового, адипокінового балансу, системного запалення та ендотеліальної дисфункції та їх предикторну цінність щодо наявності неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) у хворих на ХКС. Обстежено 120 хворих на ХКС: стабільну стенокардію напруження ІІ-ІІІ функціонального класу (середній вік 60,0 ±0,67 років). До групи контролю увійшли 30 практично здорових осіб віком - 59,0 (58,0; 66,0) років, серед них 14 (46%) чоловіків і 16 (54%) жінок. Визначення вмісту біомаркерів (інсуліну, адипонектину, резистину, асиметричного диметиларгініну (ADMA), вчС-реактивного протеїну) у сироватці крові виконували за допомогою імуноферментного аналізу. Статистичну обробку даних проводили із застосуванням пакету ліцензійної програми "Statistica 13.0" (StatSoftInc, США, № JPZ8041382130ARCN10-J). Гіпотезу про нормальність розподілу досліджуваних показників перевіряли з використанням критерію Шапіро-Уїлка. Кількісні ознаки були представлені у вигляді M±m або Me (Q25; Q75) (залежно від виду розподілу. Достовірність відмінностей оцінювали за допомогою t-критерію Ст'юдента (при нормальному розподілі), або U-критерій Манна-Уїтні для незалежних вибірок (при розподілі, що відрізняється від нормального). Для встановлення порогових значень біомаркерів щодо прогнозування наявності НАЖХП використовували ROC-аналіз. Встановлено, що у хворих на ХКС із супутньою НАЖХП, порівняно з хворими на ХКС без патології печінки, спостерігається достовірне (p<0,05) збільшення рівня інсуліну, індексу НОМА, резистину, ADMA, вч-С-реактивного протеїну та зменшення концентрації адипонектину. За результатами ROC-аналізу виявлено, що високу чутливість, оптимальне співвідношення чутливості та специфічності щодо діагностики НАЖХП серед усіх біомаркерів, що вивчались, мав ADMA (Se=80,0; Sp=82,9; AUC=0,91). Інші біомаркери (індекс НОМА, адипонектин, резистин, співвідношення адипонектин/резистин) також мали AUC понад 0,8, проте менше значення співвідношення чутливість/специфічність. Таким чином, у хворих на ХКС, асоційований з НАЖХП, порівняно з хворими без НАЖХП, спостерігається дисбаланс адипоцитокінів на тлі інсулінорезистентності, системного запалення та ендотеліальної дисфункції. Найбільш високу чутливість, оптимальне співвідношення чутливості та специфічності щодо діагностики НАЖХП у хворих з ІХС має асиметричний диметиларгінін. Annotation. Today it is important to study the clinical and prognostic role of neurohumoral disorders in patients with stable forms of chronic coronary syndrome (CCS) and concomitant liver pathology. The aim of the study: to investigate the levels of markers of insulin, adipokine balance, systemic inflammation and endothelial dysfunction and their predictor value for the presence of non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) in patients with CCS. The prospective monocenter double open study in parallel groups involved 120 patients with CCS: stable angina pectoris II-III functional class aged 60.0 (55.0; 64.0) years, of whom 67 (55%) men and 53 (45 %) women. The control selected group included 30 healthy individuals aged 59.0 (58.0; 66.0) years, including 14 (46%) men and 16 (54%) women. Determination of the serum concentration of biomarkers (adiponectin, resistin, insulin, asymmetric dimethylarginine (ADMA), Creactive protein) was performed using enzyme-linked immunosorbent assay. Statistical data processing was performed using the license program package "Statistica 13.0" (StatSoftInc, USA, № JPZ8041382130ARCN10-J). The hypothesis about the normality of the distribution of the studied indicators was tested using the Shapiro-Wilk test. Quantitative traits were presented as M ± m or Me (Q25; Q75), depending on the type of distribution. Significance of differences was assessed using Student's t-test (for normal distribution) or Mann-Whitney U-test for independent samples (for distribution other than normal). In order to establish the threshold values of biomarkers for predicting the presence of NAFLD ROC analysis was used. It was found that in patients with CCS with concomitant NAFLD, compared with patients with CCS without liver pathology, there is a significant (p <0,05) increase in insulin levels, HOMA index, resistin, ADMA, RF-C-reactive protein and a decrease in adiponectin concentration. According to the results of ROC analysis, it was found that ADMA (Se = 80.0; Sp = 82.9; AUC = 0.91) had a high sensitivity, the optimal ratio of sensitivity and specificity for the diagnosis of NAFLD among all studied biomarkers. Other biomarkers (HOMA index, adiponectin, resistin, adiponectin/resistin ratio) also had an AUC greater than 0.8, but smaller sensitivity/specificity ratio. Thus, in patients with CCS associated with NAFLD, compared with patients without NAFLD, an imbalance of adipocytokines on the background of insulin resistance, systemic inflammation and endothelial dysfunction is observed. Asymmetric dimethylarginine has the highest sensitivity, the optimal ratio of sensitivity and specificity for the diagnosis of NAFLD in patients with coronary artery disease.

Сучасні рекомендації щодо ведення хворих із фібриляцією передсердь і коморбідними станами (огляд літератури)

2025-01-01T00:00:00Z

Название: Сучасні рекомендації щодо ведення хворих із фібриляцією передсердь і коморбідними станами (огляд літератури) Авторы: Михайловська, Наталія Сергіївна; Литвиненко, Р. В.; Михайловський, Ярослав Максимович; Шершньова, Оксана Володимирівна; Mikhailovska, N. S.; Lytvynenko, R. V.; Mykhailovskyi, Ya. M.; Shershnyova, O. V. Аннотация: Мета роботи – узагальнення й аналіз даних сучасної фахової літератури щодо ведення пацієнтів із фібриляцією передсердь (ФП) і коморбідною патологією. Матеріали і методи. Здійснили систематизований аналіз наукових публікацій, що індексуються в базах даних PubMed, Scopus, Web of Science, Google Scholar за період 2020–2025 рр., а також актуальних версій клінічних настанов ESC (2024), AHA / ACC / HRS (2023) та українських національних рекомендацій. У джерелах, що проаналізували, висвітлено питання з діагностики, лікування та профілактики ФП у пацієнтів із супутніми захворюваннями. До дослідження залучено наукові публікації, що відповідали вимогам щодо тематики, повного змісту та сучасності матеріалу. Результати. Фібриляція передсердь у більшості клінічних випадків є частиною поліморбідного стану, що суттєво модифікує її клінічний перебіг, збільшує ризики ускладнень і знижує ефективність медикаментозної та інтервенційної терапії. Коморбідні захворювання при ФП (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, хронічна серцева недостатність, цукровий діабет, хронічна хвороба нирок, ожиріння, обструктивне апное сну) визначають не лише як її етіологічні чинники, але й як маркери загального серцево-судинного ризику та/або структурного ураження серця. Своєчасна діагностика ФП, що враховує коморбідну патологію та ґрунтується на електрокардіографічних, візуалізаційних і клініко-лабораторних параметрах, а також стратифікація ризиків за шкалами (CHA2DS2-VA, HAS-BLED, mEHRA, SAMe-TT2R2 тощо) – ключові чинники під час вибору оптимальної терапевтичної стратегії та для зниження частоти ускладнень. У чинних рекомендаціях ESC 2024 викладено комплексний інтегрований алгоритм AF-CARE щодо ведення пацієнтів із ФП. Цей алгоритм передбачає не тільки корекцію ритму та призначення антикоагулянтної терапії, але й обов’язкове управління супутніми патологічними станами, що є основою для запобігання рецидивам і прогресуванню ФП. Aim. To summarize and analyze current literature data on the management of patients with atrial fibrillation (AF) and comorbid conditions. Materials and methods. A systematic analysis of scientific publications from databases including PubMed, Scopus, Web of Science, and Google Scholar was conducted for the period 2020–2025. Additionally, the latest clinical guidelines from the ESC (2024), AHA / ACC / HRS (2023), and Ukrainian national recommendations were reviewed. The selected sources focused on the diagnosis, treatment, and prevention of AF in patients with comorbid diseases. Only publications meeting the criteria of thematic relevance, full-text availability, and up-to-date clinical content were included. Results. In most clinical cases, AF is a manifestation of a polymorbid condition, which significantly modifies its clinical course, increases the risk of complications, and reduces the effectiveness of both pharmacological and interventional therapies. Comorbidities such as arterial hypertension, coronary artery disease, heart failure, type 2 diabetes mellitus, chronic kidney disease, obesity, and obstructive sleep apnea are considered not only etiological factors of AF but also markers of overall cardiovascular risk and/or structural heart disease. Timely diagnosis of AF considering comorbid pathology and based on electrocardiographic, imaging, and clinical-laboratory parameters, combined with risk stratification using validated scales (CHA2DS2-VA, HAS-BLED, mEHRA, SAMe-TT2R2, etc.) is crucial for selecting an optimal therapeutic strategy and reducing complication rates. The 2024 ESC guidelines propose an integrated AF-CARE pathway for AF management, which includes not only rhythm control and anticoagulation therapy but also mandatory management of comorbid conditions, thus forming the foundation for preventing AF recurrence and progression.