Quality of life using the EQ-5D-5L and the features of its dynamics among the orthopedic profile patients in outpatient program of physical therapy

Abstract

Aim. To define the quality of life in outpatients with the orthopedic profile disorders and to study its dynamics during the physical therapy course depending on the disorder localization and psychotype. Material and methods. The study involved 113 patients enrolled in a course of physical therapy at FESCO Medical Center in 2013–2015. Patients were grouped by the disorder localization and psychotype of the disease. The quality of life assessment was performed using the EQ-5D-5L questionnaire. The course of physical therapy consisted of 12–15 sessions (40–60 minutes; therapeutic physical exercises and mechanotherapy according to a complex ordered by a doctor), physiotherapy (magnetic therapy, electromyostimulation as instructed) and massage (7–8 procedures). The course duration was 5–6 weeks. Results. Statistically worse initial results were found in patients with lumbar disorders, disorders in the pelvic girdle and the lower extremity on the “mobility”, “pain/discomfort”, and EQ-VAS scales compared with patients who had upper-body disorders. Differences in “anxiety/depression” and EQ-VAS scales were obtained when dividing patients according to a psychotype. In patients with rational disease perception, the analysis of dynamics revealed better changes and final results on the “anxiety/depression” scale compared with the group of irrational psychotypes. The dynamics on other scales also showed benefits in patients with rational disease perception, although no significant. Conclusions. The data obtained indicate that not only localization but also features of disease perception affect the quality of life and the effectiveness of physical therapy. The prospects for further research are identifying directions to improve the dynamics through the introduction of new physical therapy tools and methods of their use as well as techniques of managing the physical therapy process. Мета роботи – визначити рівень якості життя в амбулаторних пацієнтів із порушеннями ортопедичного профілю та дослідити її динаміку за курс фізичної терапії залежно від локалізації порушення та психотипу. Матеріали та методи. У досліджені взяли участь 113 пацієнтів, котрі надходили на курс фізичної терапії в медичному центрі «ФЕСКО» впродовж 2013–2015 рр. Пацієнтів групували за локалізацією порушення та психотипом ставлення до хвороби. Якість життя оцінювали за опитувальником EQ-5D-5L. Курс фізичної терапії складався з 12–15 занять (40–60 хв; терапевтичні фізичні вправи та механотерапія за комплексом, що призначений лікарем), фізіопроцедур (магнітотерапія, електроміостимуляція за призначенням лікаря) та масажу (7–8 процедур). Тривалість курсу – 5–6 тижнів. Результати. Виявили статистично гірші початкові результати в пацієнтів із порушеннями в попереку, поясі нижньої кінцівки та самої вільної кінцівки у шкалах «мобільність», «біль/дискомфорт» і ВАШ порівняно з пацієнтами з порушеннями у верхній частині тіла. Під час поділу пацієнтів залежно від психотипу отримали відмінності у шкалах «тривога/депресія» та ВАШ. У пацієнтів із раціональним ставленням до хвороби аналіз показав кращу динаміку та остаточні результати за шкалою «тривога/депресія» порівняно з групою нераціональних психотипів. У динаміці за іншими шкалами також спостерігали перевагу в пацієнтів із раціональним ставленням до хвороби, але вони не були вірогідними. Висновки. Результати свідчать: не тільки локалізація, але й особливості ставлення до хвороби впливають на якість життя та результативність фізичної терапії. Перспективи дальших досліджень полягають у визначенні шляхів покращення динаміки шляхом впровадження нових засобів фізичної терапії та методик їхнього використання, методів управління процесом фізичної терапії. Мета роботи – визначити рівень якості життя в амбулаторних пацієнтів із порушеннями ортопедичного профілю та дослі¬дити її динаміку за курс фізичної терапії залежно від локалізації порушення та психотипу. Цель работы – определить уровень качества жизни у амбулаторных пациентов с нарушениями ортопедического профиля и исследовать его динамику за курс физической терапии в зависимости от локализации нарушения и психотипа.Материалы и методы. В исследовании приняли участие 113 пациентов, которые поступали на курс физической терапии в медицинском центре «ФЕСКО» в течение 2013–2015 гг. Пациентов группировали по локализации нарушения и психотипу отношения к болезни. Качество жизни оценивали по опроснику EQ-5D-5L. Курс физической терапии состоял из 12–15 занятий (40–60 мин; терапевтические физические упражнения и механотерапия по комплексу, назначенному врачом), физиопроцедур (магнитотерапия, электромиостимуляция по назначению врача) и массажа (7–8 процедур). Продолжительность курса – 5–6 недель. Результаты. Установлены статистически худшие начальные результаты у пациентов с нарушениями в пояснице, поясе нижней конечности и самой свободной конечности в шкалах «мобильность», «боль/дискомфорт» и ВАШ по сравнению с пациентами с нарушениями в верхней части тела. При разделении пациентов в зависимости от психотипа получены различия по шкалам «тревога/депрессия» и ВАШ. У пациентов с рациональным отношением к болезни анализ динамики показал лучшую динамику и заключительные результаты по шкале «тревога/депрессия» по сравнению с группой нерациональных психотипов. В динамике по другим шкалам также отмечены преимущества у пациентов с рациональным отношением к болезни, однако они не были достоверными. Выводы. Результаты свидетельствуют, что не только локализация, но и особенности отношения к болезни влияют на качество жизни и результативность физической терапии. Перспективы дальнейших исследований заключаются в определении путей улучшения динамики за счет внедрения новых средств физической терапии и методик их использования, методов управления процессом физической терапии.