Епоніми в анатомії серця людини

Abstract

Теперішній час характеризується збільшенням темпів життя, та медицина не є виключенням. Нерідко при аналізі медичної літератури фахівці стикаються з тим, що в різних публікаціях майже одна й таж сама структура має різну назву, що викликає непорозуміння у спеціалістів різних медичних напрямків. Особливо це стосується клініцистів, які користуються зручними анатомічними назвами фундаментальних вчених, таких, як морфологи. В якості цих назв використовуються терміни з Міжнародної анатомічної номенклатури, поряд з якими, особливо в клінічній анатомії та медицині, вживаються епонімічні назви. Використання останніх також може вносити непорозуміння, тому що епоніми відсутні в сучасній анатомічній термінології. Втім, додаткове знання епонімів поряд з загальноприйнятими термінами дає можливість зазирнути в минуле та вшанувати пам’ять тих, хто вперше описав ті чи інші структури. В роботі наведена спроба систематизувати назви - епоніми структур серця людини. Необхідність такої праці викликана тим, що багато структур має декілька епонімічних назв. Зважаючи на велику кількість епонімічних назв для позначення однієї і тієї ж самої структури та сумнівну атрибуцію деяких авторів, у праці наведені тільки найчастіше вживані у вітчизняній та іноземній літературі епоніми, про походження та авторів яких було знайдено достовірну інформацію. У 1955 році на IV-му Міжнародному конгресі анатомів в Парижі (Паризька анатомічна номенклатура, PNA), з термінології було виключено епонімічні назви. Цьому є ряд об'єктивних причин, але разом с цим втрачається основна функція епонімів - збереження та передача нащадкам пам’яті про великих діячів медичної науки, які зробили значний внесок у її розвиток, тому, не дивлячись на виключення епонімів з офіційної термінології, ці терміни широко використовуються в теперішній час як на кафедрах ВНЗ світу, так і в клінічній літературі та практиці.

Настоящее время характеризуется увеличением темпов жизни, и медицина не является исключением. Нередко при анализе медицинской литературы специалисты сталкиваются с тем, что в различных публикациях почти одна и та же структура имеет разное название, что вызывает недоумение у специалистов различных медицинских направлений. Особенно это касается клиницистов, которые пользуются удобными анатомическими названиями фундаментальных ученых, таких, как морфологи. В качестве этих названий используются термины из Международной анатомической номенклатуры, наряду с которыми, особенно в клинической анатомии и медицине, используются эпонимические названия. Использование последних также может вносить недоразумение, так как эпоним отсутствуют в современной анатомической терминологии. В работе приведена попытка систематизировать названия - эпонимы структур сердца человека. Несмотря на большое количество эпонимических названий для обозначения одной и той же структуры и сомнительную атрибуцию некоторых авторов, в работе приведены только наиболее часто встречающихся в отечественной и иностранной литературе эпонимы, о происхождении и авторах которых была найдена достоверная информация. В 1955 году на IV международном конгрессе анатомов в Париже (Парижская анатомическая номенклатура, PNA), из терминологии были исключены эпонимические названия. Этому есть ряд объективных причин, но вместе с тем, теряется основная функция эпонимов - сохранение и передача потомкам памяти о крупных деятелях медицинской науки, внесших значимый вклад в ее развитие, поэтому, несмотря на исключение эпонимов из официальной терминологии, эти термины широко используются в настоящее время как на кафедрах ВУЗов мира, так и в клинической литературе и практике.

The present time is characterized by an increase in the pace of life, and medicine is no exception. Often, when analyzing the medical literature, specialists are faced with the fact that in different publications almost the same structure has a different name, which causes misunderstanding among specialists in various medical fields. This is especially true for clinicians who use the convenient anatomical names of fundamental scientists such as morphologists. As these names, terms from the International Anatomical Nomenclature are used, along with which, especially in clinical anatomy and medicine, eponymous names are accepted. The use of the latter can also be misunderstood, because eponyms are absent in modern anatomical terminology. The paper attempts to systematize the names - eponyms of human heart structures. Despite the large number of eponymous names for the same structure and the doubtful attribution of some authors, the work lists only the most common eponyms in domestic and foreign literature, about the origin and authors of which reliable information was found. In 1955, at the IV International Congress of Anatomists in Paris (Paris Anatomical Nomenclature, PNA), eponymous names were excluded from the terminology. There are a number of objective reasons for this, but at the same time, the main function of eponyms is lost - the preservation and transmission to descendants the memory of major figures of medical science who made a significant contribution to its development. Therefore, despite the exclusion of eponyms from the official terminology, these terms are widely used today both at the departments of universities in the world, and in clinical literature and practice.