Оптимізація діагностики та лікування гіпертонічної хвороби II стадії у чоловіків з андрогенним дефіцитом

Abstract

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності діагностики та лікування гіпертонічної хвороби (ГХ) II стадії у чоловіків з андрогенним дефіцитом на підставі вивчення сироваткових рівнів тестостерону та пролактину, показників добового моніторування артеріального тиску, центрального аортального тиску, кардіоваскулярного ремоделювання. Обстежено 113 чоловіків із ГХ, які в залежності від рівня загального тестостерону (ЗТ) були розподілені на групи: концентрація ЗТ сироватки осіб першої групи (п=59) була нижчою за 2,5 нг/мл, пацієнтів другої групи (п=54) - >2,5 нг/мл. До контрольної групи увійшли 27 практично здорових чоловіків, зіставних за віком, індексом маси тіла та статусом паління. За результатами аналізу сироваткових рівнів досліджуваних гормонів встановлене вірогідне підвищення концентрації пролактину (на 26,31 %; р=0,013) на тлі зниження ЗТ (на 49,85 %; р=0,0003) і вільного тестостерону (ВТ) (на 19,12 %; р<0,001) у чоловіків із ГХ та андрогенним дефіцитом у порівнянні з пацієнтами з ГХ без гіпоандрогенії. На основі проведеного анкетування з застосуванням опитувальників AMS, MASSQ, ADAM, qADAM була обґрунтована валідність AMS для виявлення симптомів недостатності тестостерону на основі порівняння чутливості, специфічності, точності, позитивного і негативного прогностичного значення досліджуваних анкет. У чоловіків з поєднаним перебігом ГХ та андрогенного дефіциту спостерігались порушення ліпідного обміну, що виражалося у вірогідному підвищенні концентрацій ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) та ремнантного холестерину на тлі достовірного зниження ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ). Порівняння показників кардіоваскулярного ризику за Фремінгемською шкалою, шкалами SCORE та PROCAM дозволило визначити, що зниження концентрації ЗТ у чоловіків із ГХ II стадії асоціюється з наявністю високого ризику за Фремінгемською шкалою (у 55,93 % осіб), шкалами SCORE (у 50,84 %) та PROCAM (у 66,10 % пацієнтів з ГХ та андрогенним дефіцитом). Встановлено, що наявність андрогенного дефіциту у хворих першої групи порівняно з пацієнтами з ГХ з нормальним рівнем тестостерону супроводжується вірогідно вищими показниками добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) за відсутності достовірних відмінностей стосовно показників офісного вимірювання артеріального тиску, більшими значеннями швидкості розповсюдження пульсової хвилі аортою, індексу аугментації, товщини міжшлуночкової перетинки та задньої стінки лівого шлуночка (ЛШ), індексу маси міокарда лівого шлуночка без зміни розмірів порожнин серця та фракції викиду ЛШ, порушенням систолічної функції ЛШ у вигляді редукції глобальних поздовжнього, циркулярного стрейнів та їхніх швидкостей, а також асоціюється з прогресуванням діастолічної дисфункції. Під впливом лікування ірбесартаном і ніфедипіном з додаванням фенібуту у чоловіків із ГХ II стадії з андрогенним дефіцитом спостерігалась вірогідна позитивна динаміка щодо вираженості симптомів андрогенного дефіциту за загальним балом, сексуальним і психологічним доменами опитувальника АМБ на тлі збільшення рівнів ЗТ (на 29,72 %; р=0,0002), ВТ (на 28,08 %; р=0,0003) та зменшення вмісту пролактину (на 10,68 %; р=0,008). Відзначене більш значуще зниження показників АТ за результатами як офісного вимірювання, так і ДМАТ, центрального аортального тиску, зменшення жорсткості артерій, покращення параметрів систолічної і діастолічної функції ЛШ у хворих, яким додатково призначали фенібут. Диссертационная работа посвящена повышению эффективности диагностики и лечения гипертонической болезни (ГБ) II стадии у мужчин с андрогенным дефицитом на основании изучения сывороточных уровней тестостерона и пролактина, показателей суточного мониторирования артериального давления, центрального аортального давления, кардиоваскулярного ремоделирования. Установлено, что наличие андрогенного дефицита у мужчин с ГБ II стадии приводит к повышению среднесуточных значений АД и его вариабельности,формированию неблагоприятного суточного профиля АД, повышению кардиоваскулярного риска, способствует развитию дислипидемии и структурнофункциональной перестройки сердца и сосудов. Показано позитивное влияние комбинированной антигипертензивной терапии ирбесартаном и нифедипином с добавлением фенибута на показатели суточного мониторирования АД и параметры кардиоваскулярного ремоделирования у мужчин с ГБ II стадии, уровни общего, свободного тестостерона и пролактина. Thesis is devoted to more effective diagnostics and treatment of essential hypertension stage II in men with androgen deficiency by studying serum levels of testosterone and prolactin, parameters of 24h blood pressure monitoring, central aortic pressure, cardiovascular remodeling. It has been established that the presence of androgen deficiency in men with stage II hypertension leads to an increase in the average daily values of blood pressure and its variability in 24-hour blood pressure monitoring (24-BPM), the formation of an unfavorable daily blood pressure profile, an increase in cardiovascular risk. It also contributes to the development of dyslipidemia, structural and functional rearrangement of the heart and blood vessels. The effect of combined antihypertensive therapy with irbesartan and nifedipine with the addition of phenibut on values of BP in 24-hour blood pressure monitoring (24-BPM) and parameters of cardiovascular remodeling in men with stage II hypertension was clarified, taking into account the effect of the prescribed treatment regimen on the levels of total, free testosterone and prolactin.