Можливості застосування збагаченої тромбоцитами аутологічної плазми у постраждалих із переломами кісток тазу у поєднанні з іншими сегментарними переломами на тлі політравми

Abstract

Актуальність проблеми політравми обумовлена постійним зростанням кількості дорожньо-транспортних пригод, озброєних конфліктів, терористичних актів, що супроводжуються появою великої кількості постраждалих із важкими і вкрай важкими травмами. Мета: аналіз наукової літератури та результатів власного експериментального дослідження для узагальнення даних про сучасні тенденції та актуальність вивчення основних чинників, які детермінують розвиток порушень у постраждалих з переломами кісток тазу при множинних та поєднаних травмах, для удосконалення прогностичних критеріїв на підставі комплексного оцінювання клінічного перебігу захворювання та оптимізації лікування шляхом активізації репаративної регенерації кісткової тканини плазмою із підвищеним вмістом тромбоцитів. Матеріали і методи. У період з 2017 по 2018 рр. у відділенні травматології з ліжками політравми КУ «Міської клінічної лікарні швидкої та медичної допомоги м. Запоріжжя» прооперовано 35 пацієнтів поєднаною травмою. Чоловіків – 19 (54,29%), жінок – 16 (45,71%), у віці від 23 до 77 років, медіана – 39 років. У 22 постраждалих (62,86%) відзначені дорожньо-транспортні травми, у 10 (28,57%) – побутові, у 2 (5,71%) – виробничі та ще у 1 (2,86%) – інші. Тяжкість політравми за шкалою ISS менше 17 балів констатована у 20 пацієнтів (57,14%), від 17 до 25 – у 12 (34,29%), від 26 до 40 – у 2 (5,71%), понад 40 – у 1 (2,86%). У всіх хворих (100%) верифікувалось пошкодження кісток таза різного ступеню. Також це ураження тазового кільця частіше була поєднана із переломами проксимального відділу стегнової кістки на тлі черепно-мозкової травми – 17 випадків (48,57%), із супутніми переломами кінцівок іншої локалізації – 12 (34,29%), з внутрішньочеревної травмою – 11 (31,43%), з переломами хребців – 9 (25,71%), з травмою грудної клітки – 6 (17,14%). Результати та їх обговорення. В основній групі пацієнтів, в лікуванні яких використовували плазму збагачену тромбоцитами, рентгенологічно видиме зрощення ключової травмованої зони тазу через 8 тижнів настало у 10 осіб (83,33%). У 1 пацієнта (8,3%) зрощення настало через 12, та ще у 1 (8,3%) – через 16 тижнів після операції. У контрольній групі зрощення на 8 тижні виявлено у 14 пацієнтів (60,87%), у 8 (34,78%) – на 16 тижні. Висновок. Отримано достовірно обґрунтовані дані, згідно з результатами аналізу таблиць спряженості 4*4 та розрахунку показника χ2 для коефіцієнта ефективності за формулою Вальда (Chi-square 6,87 при р=0,009), які свідчать про кращу клінічну позитивність методики із додатковим введенням в схему лікування активованого тромбоцитарного концентрату в рамках оцінки динаміки процесів консолідації перелому у постраждалих із множинними та поєднаними травмами, що в комплексі, дозволяє прогнозувати сприятливий результат у цих хворих. Актуальность проблемы политравмы обусловлена постоянным ростом количества дорожно- транспортных происшествий, вооруженных конфликтов, террористических актов, сопровождающихся появлением большого количества пострадавших с тяжелыми и крайне тяжелыми травмами. Цель: анализ научной литературы и результатов собственного экспериментального исследования для обобщения данных о современных тенденциях и актуальности изучения основных факторов, детерминирующих развитие нарушений у пострадавших с переломами костей таза при множественных и сочетанных травмах, для совершенствования прогностических критериев на основании комплексной оценки клинического течения заболевания и оптимизации лечения путем активизации репаративной регенерации костной ткани плазмой с повышенным содержанием тромбоцитов. Материалы и методы. В период с 2017 по 2018 гг. в отделении травматологии с койками политравмы КУ «Городская клиническая больница скорой и медицинской помощи г. Запорожья» прооперированы 35 пациентов с сочетанной травмой. Мужчин – 19 (54,29%), женщин – 16 (45,71%), в возрасте от 23 до 77 лет, медиана – 39 лет. У 22 пострадавших (62,86%) отмечены дорожно-транспортные травмы, у 10 (28,57%) – бытовые, у 2 (5,71%) – производственные и еще у 1 (2,86%) – другие. Тяжесть политравмы по шкале ISS менее 17 баллов констатирована у 20 пациентов (57,14%), от 17 до 25 – у 12 (34,29%), от 26 до 40 – у 2 (5,71%), более 40 – у 1 (2,86%). У всех больных (100%) верифицировалось повреждения костей таза различной степени. Эти поражение тазового кольца чаще сочеталось с переломами проксимального отдела бедренной кости на фоне черепно-мозговой травмой - 17 случаев (48,57%), с сопутствующими переломами конечностей другой локализации - 12 (34,29%), с внутрибрюшной травмой - 11 (31,43%), с переломами позвонков - 9 (25,71%), с травмой грудной клетки - 6 (17,14%). Результаты и их обсуждение. В основной группе пациентов, в лечении которых использовали плазму, обогащенную тромбоцитами, рентгенологически видимое сращение ключевой травмированной зоны таза через 8 недель наступило у 10 человек (83,33%). У 1 пациента (8,3%) сращение наступило через 12 недель и еще у 1 (8,3%) – через 16 недель после операции. В контрольной группе сращение на 8 неделе выявлено у 14 пациентов (60,87%), у 8 (34,78%) – на 16 недели. Вывод. Получены достоверно обоснованные данные согласно результатам анализа таблиц сопряженности 4*4 и расчета показателя χ2 для коэффициента эффективности по формуле Вальда (Chi-square 6,87 при р=0,009), которые свидетельствуют о лучшей клинической позитивности методики с дополнительным введением в схему лечения активированного тромбоцитарного концентрата в рамках оценки динамики процессов консолидации фрактур у пострадавших с множественными и сочетанными травмами, что в комплексе позволяет прогнозировать благоприятный исход у этих больных. The relevance of issues on polytrauma is determined by the constant increase in the number of road accidents, armed conflicts, terrorist acts, accompanied by the appearance of a large number of casualties with severe and extremely serious injuries. The purpose of study was to analyze the recent reports of relevant scientific literature and the results of our own experimental research to summarize data on current trends and relevance of studying the main factors determining the development of disorders in victims with pelvic fractures in combination with multiple and combined injuries, to enhance the prognostic criteria based on a comprehensive assessment of the clinical course of the disease and to improve the treatment by promoting reparative regeneration of bone tissue with platelet-rich plasma. Materials and methods. Through the period from 2017 to 2018, 35 patients with polytrauma were operated on at the Traumatology Department of the Municipal Clinical Emergency and Medical Care Hospital of Zaporizhzhia. Among the patients there were 19 men (54.29%) and 16 women (45.71%) aged from 23 to 77 years, mean age was 39 years. 22 persons (62.86%) had road traffic injuries, 10 (28.57%) had domestic injuries, 2 (5.71%) had occupational injuries and 1 patient (2.86%) had other type of traumas. ISS scale injury less than 17 scores was found in 20 patients (57.14%), injuries varying from 17 to 25 scores – in 12 (34.29%), from 26 to 40 scores – in 2 (5.71%), and injury assessed as more than 40 scores was found in 1 (2.86%) patient. All patients (100%) were verified to have pelvic bone injuries varying degrees. The injuries of pelvic girdle were more often combined with fractures of the proximal femur against the background of traumatic brain injury and were diagnosed in 17 cases (48.57%); the same type of trauma with concomitant fractures of extremities of other localization was detected in 12 cases (34.29%). There were diagnosed 11 cases (31.43%) of above mentioned traumas complicated with intraperitoneal injury, 9 cases (25.71%) complicated with vertebral fractures, and 6 cases (17.14%) complicated with chest trauma). Results and discussion. In the main group of patients receiving the treatment with platelet-rich plasma, radiologically visible union of the injured area developed in 10 people (83.33%) in 8 weeks. 1 patient (8.3%) developed the synosteosis in 12 weeks and 1 patient (8.3%) developed synosteosis in 16 weeks following the surgery. In the control group fusion was detected in 14 patients (60.87%) in 8 weeks and in 8 patients (34.78%) in 16 weeks. Conclusion. Reliably substantiated data were obtained according to the results of the analysis of contingency tables 4*4 and the calculation of χ2 for the efficiency coefficient according to the Wald formula (Chi-square 6.87 with p=0.009) that indicates better clinical effectiveness of the technique due to the additional introduction of platelet-rich plasma into the treatment mode in order to assess the dynamics of fracture consolidation processes in victims with multiple and concomitant injuries. The results obtained allow us to predict a favourable outcome in these patients.