Психолого-педагогічні принципи формування сучасного лікаря

Abstract

Стаття присвячена з’ясуванню психолого-педагогічних принципів у процесі формування сучасного лікаря. Зазначено, що для успішного функціонування сучасного фахівця медицини необхідно володіти не лише теоретичними фаховими знаннями, тобто бути професіоналом, мати мотивацію до навчання, проявляти толерантність і критичне мислення під час вирішення складних ситуацій, а також стійкими практичними навичками ефективного спілкування, які є соціально значущими показниками рівня комунікативних знань, мовленнєвих здібностей, здатність та вміння здійснювати професійний діалог, сприймати, розуміти, засвоювати зміст інформації, встановлювати зворотний зв’язок зі співрозмовником, розв’язувати конкретні завдання у професійній медичній діяльності та застосовувати слово як знаряддя лікування. Проаналізовано сучасні концепції змісту психолого-педагогічних принципів підготовки майбутнього лікаря. Аналіз теоретичного стану проблеми показав, що підготовка майбутнього лікаря може бути здійснена лише за умови гуманізації медичної освіти. Визначено, що формування професійної культури спілкування є невід’ємною частиною професійного становлення студентів-медиків і одним з аспектів їх розвитку, що сприятиме вирішенню всіх завдань, поставлених перед вищою медичною школою. Доведено, що професійна культура спілкування майбутнього лікаря є органічним складником і одночасно показником фахової та загальної культури, важливим чинником її мотивації, що виражає й детермінує спосіб, у який майбутній лікар виконує свої професійні завдання, характеризує соціальну спрямованість і життєву позицію людини з фахових питань. Виявлено, що професійна культура майбутнього лікаря включає в себе систему цінностей, професійні знання й навички, комунікабельність, а також здатність до критичного мислення й постійного самовдосконалення та самоосвіти. Від професійної культури спілкування майбутніх лікарів залежить не лише рівень їх професіоналізму, а й якість виконання ними професійних функцій та соціальних ролей. Визначено, що професія лікаря передбачає постійне самовиховання, самоосвіту та самоорганізацію. Одним з аспектів покращення фахової підготовки майбутнього лікаря ми вважаємо самоосвіту та самовдосконалення. На нашу думку, завдяки самоосвіті студенти медичних факультетів здатні переорієнтуватися на нові наукові погляди, сформувати новий світогляд, змінювати життєві переконання, які не відповідають вимогам часу. The article is devoted to clarifying the psychological and pedagogical principles in the process of a modern doctor’s forming. It is noted that for the successful functioning of a modern medical specialist, it is necessary to have not only theoretical professional knowledge, i.e. to be a professional, to be motivated to study, to show tolerance and critical thinking in solving difficult situations, as well as have strong practical skills of effective communication, which are socially significant indicators of the level of communicative knowledge, speech skills, ability to conduct professional dialogue, perceive, understand, assimilate information, establish feedback with the interlocutor, solve specific problems in professional medical activity and use the word as a tool of treatment. Modern concepts of the psychological and pedagogical principles’ content of a future doctor’s training are analyzed. Analysis of the theoretical state of the problem has showed that the future doctors’ training can be carried out only if the medical education is humanized. It is determined that the formation of a professional culture of communication is an integral part of the professional development of medical students and one of the aspects of their development, which will help to solve all the tasks set before the higher medical school. It is proved, that the professional culture of communication of the future doctor is an organic component and at the same time an indicator of professional and general culture, an important factor in its motivation, which expresses and determines the way the future doctor performs his professional tasks, characterizes social orientation and life position. It was found that the professional culture of the future doctor includes: a system of values, professional knowledge and skills, sociability, as well as the ability to think critically and continuous self-improvement and self-education. Not only the level of their professionalism depends on the professional culture of future doctors’ communication, but also the quality of their professional functions and social roles. It is determined that the medical profession involves constant self-education and self-organization. We consider self-education and self-improvement to be one of the aspects of improving the professional training of future doctors. In our opinion, thanks to self-education, medical students are able to refocus on new scientific views, form a new worldview, change life beliefs that do not correspond to the requirements of the time.