Perimenopause period and menopause: cardiovascular and metabolic risks

Abstract

based on the use of scientometric databases. Menopause should be considered as a risk factor for the development of cardiovascular diseases (CVDs), which triggers a whole cascade of pathological changes in a woman’s body, including the development of arterial hypertension, dyslipidemia, abdominal obesity, insulin resistance, an increased sympathoadrenal tone, endothelial function disorders, and inflammatory vascular reactions. CVD is known to be the leading cause of death among postmenopausal women associated with the loss of estrogenic protective effect on the cardiovascular system. Women with premature menopause have a 33 % higher risk of heart failure and a 9 % higher risk of atrial fibrillation. Metabolic syndrome is more common in postmenopausal women than in premenopausal women. It is defined as a cluster of disorders characterized by impaired glucose metabolism, high blood pressure, central obesity, low high-density lipoprotein cholesterol, high low-density lipoprotein cholesterol and triglycerides. It is the activity of low-density lipoproteins and an increase in the level of triglycerides that have serious consequences in the etiology of cardiovascular diseases and the development of atherosclerosis. Osteoporosis ranks fourth among non-communicable diseases after CVD, cancer and diabetes. Estrogen deficiency during menopause results in increased osteoclast resorptive activity, while osteoblast function remains relatively constant, ultimately resulting in bone loss. In the first postmenopausal years, a woman can lose up to 9–35 % of bone mass, postmenopausal osteoporosis affects between one third to a half of all women. Мета роботи – проаналізовано й узагальнено відомості наукової літератури, одержані в результаті пошуку в наукометричних базах даних, щодо кардіоваскулярних і метаболічних ризиків у жінок у перименопаузальному періоді та менопаузі. Менопаузу слід вважати чинником ризику розвитку серцево-судинних захворювань, що ініціює цілий каскад патологічних змін в організмі жінки, включаючи артеріальну гіпертензію, дисліпідемію, ожиріння за абдомінальним типом, виникнення інсулінорезистентності, збільшення симпатоадреналового тонусу, порушення ендотеліальної функції, запальні судинні реакції. Як відомо, серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності в жінок у постменопаузі, оскільки серцево-судинна система втрачає захисну дію естрогену. Жінки з передчасною менопаузою мають на 33 % вищий ризик серцевої недостатності та на 9 % більший ризик фібриляції передсердь. Метаболічний синдром більш поширений у жінок у постменопаузі, ніж в осіб у пременопаузі. Його визначають як кластер станів, що характеризуються порушенням метаболізму глюкози, високим кров’яним тиском, центральним ожирінням, низьким рівнем холестерину ліпопротеїнів високої щільності, високим рівнем ліпопротеїнів низької щільності та тригліцеридів. Саме активність ліпопротеїнів низької щільності та підвищення рівня тригліцеридів спричиняють складні наслідки в етіології серцево-судинних захворювань, розвитку атеросклерозу. Остеопороз посідає четверте місце серед неінфекційних захворювань після серцево-судинних захворювань, онкологічної патології та цукрового діабету. Дефіцит естрогену під час менопаузи призводить до збільшення активності резорбції остеокластів, а активність остеобластів залишається відносно постійною. Врешті це призводить до втрати кісткової тканини. У перші роки постменопаузи жінка може втратити до 9–35 % кісткової маси; постменопаузальний остеопороз уражає від третини до половини всіх жінок.