Роль внутрішньоутробного антигенного впливу у морфогенезі судин головного мозку

Abstract

Вступ. Розглянуто стан судин головного мозку у дітей першого року життя з вродженим токсоплазмозом як активного, так і без ознак активності (як моделі антенатального антигенного впливу). Хворі були народженні від матерів, вагітність яких перебігала з прееклампсією легкого ступеня, перинатальним ураженнями нервової системи. Експериментально дослідили особливості морфогенезу судин головного мозку щурів після впливу антигенів в антенатальному періоді. Матеріал і методи. Обстежено 119 дітей першого року життя. 43 пацієнтаз токсоплазмозом, 25 дітей від жінок, вагітність у яких ускладнилась прееклампсію легкого ступеня та 28 дітей з перинатальними ураженнями нервової системи гіпоксично-ішемічного генезу внаслідок антенатальної гіпоксії плоду. У групу порівняння ввійшло 23 здорових дітей з не обтяжливими антенатальним анамнезом. Проведено експериментальне дослідження морфогенезу судин головного мозку щурів лінії Вістар після внутрішньоутробного введення антигенів методом М.А. Волошина. Результати. Виявлено на 1–2 та 7–8 місяцях життя у дітей з антигенним антенатальним впливом та перинатальними ураженнями нервової системи гіпоксично-ішемічного генезу порушення кровоплину в передніх мозкових артеріях, судинах нігтьового ложа, прояви ендотеліальної дисфункції та порушення функції симпатоадреналової системи. В експерименті після внутрішньоутробного введення антигенів різної природи встановлено підвищення частки, що займається в судинах сполучнотканинним компонентом, і достовірне зниження співвідношення м’язового і сполучнотканинних компонентів з 1-ї по 60-ту добу постнатального розвитку. Зміни показників вуглеводного обміну та зменшення глікогену в передній мозковій артерії щурів 1–60 дня життя з антигенним антенатальним впливом говорять про тривалі зміни метаболічних порушень вуглеводного обміну в передніх мозкових артеріях. Екстраполюючи отримані в експерименті на щурах результати, можна передбачити і метаболічні порушенняв судинах людей відповідного віку, що в певній мірі, пояснює виявлені у дітей з антигенним антенатальним стимулюванням на 1–2 та 7–8 місяцях життя УЗД та біомікроскопічні зміни судин, ендотеліальну дисфункцію. Висновки. Виявлені особливості свідчать про зміну морфогенезу судин головного мозку після антенатального антигенного впливу і є фоном формування патології центральної нервової системиу дітей.