Антибактеріальна терапія у хворих на бешиху та при розвитку в них сепсису

Abstract

Антибактеріальна терапія (АБТ) є найважливішим компонентом комплексної терапії бешихи та сепсису, а рання адекватна емпірична АБТ призводить до зменшення летальності та частоти ускладнень. Мета дослідження. З’ясувати частоту розвитку сепсису у хворих на деструктивні форми бешихи та алгоритм проведення їм антибактеріальної терапії. Матеріали і методи. Ретроспективно та проспективно проаналізовано 284 історій хвороб пацієнтів на бешиху, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в центрі гнійно-септичної хірургії КНП «Міська лікарні №3» м. Запоріжжя за період 2016-2023 рр. У всіх хворих при госпіталізації була діагностована бешиха, за формами: еритематозна – 59 (20,8 %), бульозна — 69 (24,3 %), флегмонозна форма – 116 (40,8 %), некротична — 40 (14,1 %). Рецидивних випадків захворювання відмічено у 46 (16,2 %) пацієнтів. Досліджувані хворі були розподілені наступним чином: 1 група — хворі на бешиху без сепсису – 254 (86,1%), 2 група — 30 хворих на сепсис (10,6%). Результати. Причиною сепсису у хворих на деструктивні форми бешихи були його некротичні форми. З 30 хворих «подвійний» режим АБТ отримували 13 пацієнтів, «монотерапія» карбапенемами здійснювалася у 17 хворих. По всім показникам групи були репрезентативними. Загальна післяопераційна летальність склала 36,7% (померло 11 хворих). Але серед померлих хворих, що отримували «подвійний» режим АБТ, летальні наслідки були у 7 пацієнтів, при «монотерапії» карбапенемами – у 4. Висновки. Побудова алгоритму АБТ з урахуванням етіології та особливостей резистентності мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів є самим оптимальним підходом. Antibacterial therapy (ABT) is the most important component of the complex therapy of dysentery and sepsis, and early adequate empiric ABT leads to a decrease in mortality and the frequency of complications. The aim of the study. To find out the frequency of development of sepsis in patients with destructive forms of hysteria and the algorithm of antibacterial therapy. Materials and methods. Retrospectively and prospectively analyzed 284 disease histories of patients with impetigo who were treated in the center of purulent-septic surgery of the KNP «City Hospital No. 3» in Zaporizhzhia for the period 2016-2023. All patients were diagnosed with impetigo during hospitalization, according to the forms : erythematous – 59 (20.8%), bullous – 69 (24.3%), phlegmonous – 116 (40.8%), necrotic – 40 (14.1%). Recurrent cases of the disease were noted in 46 (16.2%) patients. The studied patients were divided as follows: 1st group – erysipelas patients without sepsis – 254 (86.1%), 2nd group – 30 sepsis patients (10.6%). The results. The cause of sepsis in patients with destructive forms of hysteria was its necrotic forms. Out of 30 patients, 13 patients received a «dual» ABT regimen, 17 patients received «monotherapy» with carbapenems. According to all indicators, the groups were representative. The total postoperative mortality was 36.7% (11 patients died). But among the dead patients who received the «double» regimen of ABT, 7 patients had fatal consequences, with «monotherapy» with carbapenems – in 4. Conclusions. Building an ABT algorithm taking into account the etiology and characteristics of resistance of microorganisms to antibacterial drugs is the most optimal approach.