Акушерські наслідки розродження жінок з репродуктивною втратою в анамнезі

Abstract

Вступ. Охорона репродуктивного здоров’я жінок має надзвичайно велике медико-соціальне значення в Україні у зв’язку зі зниженням народжуваності, що негативно впливає на динаміку зміни чисельності населення. Особливо дана проблема набула значення з початку повномасштабного вторгнення на територію Україну. На сьогоднішній день в нашій країні одна з найгірших демографічних ситуацій в Європі. За даними Інституту демографії НАН України, у 2026 році загальна кількість населення України скоротиться до 36 млн., а у 2050 році – до 34,8 млн. осіб. Це пов'язано в першу чергу з низькою народжуваністю, яка тісно корелює з показниками репродуктивних втрат, передусім в терміні до 22 тижнів вагітності. Враховуючи прогнозоване подальше зниження чисельності населення України, першочерговою проблемою демографічної політики має бути збереження та підвищення репродуктивного здоров’я населення, підвищення народжуваності. Тому важливо акцентувати увагу на стратегіях, які здатні зменшити частоту втрат вагітностей. Мета – оцінити акушерські наслідки розродження жінок з репродуктивною втратою в анамнезі. Матеріали і методи Проведено проспективне дослідження із залученням 75 вагітних жінок, які мали в анамнезі одну репродуктивну втрату. Жінки були поділені на 2 групи: основну групу – 38 вагітних, які були взяті на облік в жіночу консультацію з приводу вагітності та розпочали свою участь у дослідженні після початку повномасштабної війни на території України; групу порівняння – 37 жінок, які перебували на обліку з приводу вагітності до початку повномасштабної війни. Групу контролю склали 30 жінок без репродуктивних втрат в анамнезі. 44,7 % вагітних мали статус внутрішньо переміщеної особи. У всіх жінок проведено аналіз перебігу пологів та післяпологового періоду згідно історій вагітності та пологів (форма №096/о). Ведення вагітності та розродження жінок груп дослідження проводилось згідно чинних Наказів МОЗ України. Варіаційно-статистична обробка результатів здійснювалась з використанням програми «STATISTICA 13». Результати дослідження. Аналізуючи перебіг пологів було встановлено, що у жінок основної групи відсоток передчасних пологів був найвищим і склав 5,3%. Серед жінок, які мали в анамнезі репродуктивні втрати спостерігається суттєво вища частота оперативного розродження, а саме 21,05 % в основній групі та 13,51 % в групі порівняння. Серед показань до оперативних пологів лідируючі позиції займав дистрес плода під час пологів (в І та ІІ періодах) в основній групі та групі порівняння. Слід відмітити також високу частоту пологового травматизму у жінок І та ІІ груп, порівняно з жінками контрольної. Новонароджені з низькою масою тіла були в основній групі (7,9 %) та групі порівняння (2,7 %), чого не було в контрольній групі. Народження плода з макросомією мало місце у 10,7 % жінок з репродуктивною втратою в анамнезі та у 3,3 % у жінок без досвіду репродуктивної втрати. Висновки. За результатами проведеного аналізу встановлено високий ризик розвитку акушерських ускладнень у вагітних жінок, які мали в анамнезі одну репродуктивну втрату, зокрема їх частота вища серед жінок, які стали на облік та спостерігались під час воєнного стану в Україні. Перебіг пологів у жінок з репродуктивною втратою в анамнезі характеризується високою частотою ускладнень (передчасні пологи, дистрес плода у пологах, аномалії пологової діяльності), що мало безпосередній вплив на зростання відсотка оперативного розродження. Relevance. The protection of women's reproductive health holds significant medical and social importance in Ukraine, especially in light of the declining birth rate, which adversely impacts population dynamics. This issue has become even more critical since the onset of the full-scale invasion of Ukraine. Currently, Ukraine faces one of the most challenging demographic situations in Europe. According to the Institute of Demography of the National Academy of Sciences of Ukraine, the country’s total population is projected to decrease to 36 million by 2026 and to 34.8 million by 2050. This decline is largely attributed to low fertility rates, which are closely linked to reproductive losses, particularly during pregnancies up to 22 weeks. Given the forecasted population decline, addressing the preservation and enhancement of reproductive health and increasing birth rates must become a priority in demographic policy. Therefore, implementing strategies to reduce pregnancy loss is critical for improving Ukraine's demographic future. Aim: to assess the obstetric outcomes of childbirth in women with a history of reproductive loss. Materials and Methods. A prospective study was conducted involving 75 pregnant women with a history of one reproductive loss. The participants were divided into two groups: the main group comprised 38 pregnant women who enrolled in a women's consultation regarding pregnancy and began their participation in the study after the onset of the full-scale war in Ukraine; the comparison group included 37 women who registered for pregnancy before the war began. The control group involved 30 women without a history of reproductive losses. 44.7% of pregnant women had the status of an internally displaced person. All women underwent an analysis of the course of childbirth and the postpartum period according to the histories of pregnancy and childbirth (form No. 096/o). Management of pregnancy and delivery of women in the research groups was carried out in accordance with the current Orders of the Ministry of Health of Ukraine. Variational and statistical processing of the results was carried out using the “STATISTICA 13” program. Results. Analysis of childbirth outcomes revealed that the highest percentage of premature births occurred in the main group, accounting for 5.3%. Women with a history of reproductive loss demonstrated a significantly higher rate of operative deliveries—21.05% in the main group versus 13.51% in the comparison group. The primary indication for operative delivery in both groups was fetal distress during labor (in the first and second stages). Moreover, birth trauma was more frequent in the main and comparison groups compared to the control group. Newborns with low birth weight were reported in 7.9% of cases in the main group and 2.7% in the comparison group, while no such cases were observed in the control group. The incidence of macrosomia was 10.7% among women with a history of reproductive loss, compared to 3.3% in women without such a history. Conclusions. The findings highlight a high risk of obstetric complications among pregnant women with a history of one reproductive loss, particularly those monitored during martial law in Ukraine. These women experienced a significantly higher incidence of complications, including premature birth, fetal distress during labor, and labor anomalies, which directly contributed to an increased rate of operative deliveries.