Clinical and psychological aspects of reproductive losses

Abstract

An analysis of the current literature shows that today there is an increased number of complications in women during pregnancy, which pose a real threat not only to the health and life of the future mother, but also to the unborn child, which in turn can act as an additional stressor. The women who have experienced constant fear, anxiety, and stress during pregnancy give birth to children who become sensitive to external stimuli, including frequent crying and poor sleep, and are at increased risk of developing neuropsychiatric disorders as they grow up. For women of reproductive age around the world, anxiety is a serious problem often leading to other mental health issues. If the level of anxiety is constantly rising indefinitely, this can lead to negative outcomess, including pregnancy interruption. In addition, an increased level of anxiety also affects the somatic state of a pregnant woman, which can lead to the development of psychosomatic illness. Miscarriage, especially recurrent miscarriage, is also a risk marker for obstetric complications, including preterm birth, fetal growth retardation, placental abruption and stillbirth in future pregnancies, as well as a factor of long-term health problems. Miscarriage affects psychological well-being of some women, increasing their stress levels after the negative experience. Women who have suffered a miscarriage may be at risk of maternal stress during the next pregnancy, which in turn is associated with adverse pregnancy outcomes. The presence of one reproductive loss in a woman’s history leads to impaired reproductive function and affects the course of pregnancy and childbirth. These risks increase, namely 16%, 25%, 45% and 54% after one to four previous consecutive spontaneous abortions, respectively. It is also worth considering the fact that each next pregnancy after a previous loss is perceived by the woman as more stressful due to the fear of repeating the loss. Therefore, examination, counselling and management of pregnant women with reproductive losses should be comprehensive and include not only highly professional medical care, but also appropriate psychological support. Аналіз даних сучасної літератури свідчить, що в умовах сьогодення спостерігається збільшення кількості ускладнень у жінок під час вагітності, які створюють реальну загрозу не тільки для здоров’я та життя майбутньої матері, але й майбутньої дитини, що, у свою чергу, може бути додатковим стресогенним чинником. Жінки, які постійно протягом вагітності відчували страх, тривожність, стрес, народжують дітей, які стають чутливими до дії зовнішніх подразників, зокрема вони часто плачуть і погано сплять, у них збільшується ризик розвитку нервово-психічних розладів у процесі дорослішання. Для жінок репродуктивного віку в усьому світі тривожність є серйозною проблемою, часто призводячи до інших проблем психічного здоров’я. Якщо рівень тривожності постійно невизначено підвищується, то це може призвести до негативних наслідків, у тому числі й до переривання вагітності. Крім того, підвищений рівень тривожності впливає і на соматичний стан вагітної, що може стати причиною розвитку психосоматичного захворювання. Викидень, і особливо повторний, також є маркером ризику виникнення акушерських ускладнень, включаючи передчасні пологи, затримку росту плода, відшарування плаценти та мертвонародження під час майбутніх вагітностей, а також провісником довгострокових проблем зі здоров’ям. Викидень впливає на психологічне благополуччя деяких жінок, підвищуючи рівень стресу після одного досвіду. Жінки, які перенесли викидень, можуть піддаватися ризику материнського стресу під час наступної вагітності, що, у свою чергу, пов’язане з несприятливими її наслідками. Наявність в анамнезі жінки однієї репродуктивної втрати призводить до порушення репродуктивної функції, впливає на перебіг вагітності та пологів. Такі ризики зростають, а саме – на 16%, 25%, 45% і 54% після одного–чотирьох попередніх послідовних спонтанних абортів відповідно. Слід враховувати і той факт, що кожна наступна вагітність після попередньої втрати сприймається жінкою як більш стресова через факт страху її повторення. Тому обстеження, консультування та ведення вагітних з репродуктивними втратами мають бути комплексними і передбачати не тільки високопрофесійну медичну допомогу, але й відповідний психологічний супровід.