Патоморфологічні особливості запального інфільтрату в інвазивному колоректальному раку

Abstract

Мета роботи – дослідити патоморфологічні особливості та вираженість запальної інфільтрації в колоректальних раках. Матеріали і методи. Здійснили морфологічне дослідження операційного та біопсійного матеріалу від пацієнтів з аденокарциномою товстої кишки різних ступенів диференціювання (n = 38) та муцинозною аденокарциномою (n = 7). Гістологічні препарати дослідили морфологічно, виконали морфометричний аналіз. Результати дослідження опрацьовано з використанням методів описової статистики, для кількісних змінних обчислено медіану (Me). Статистичну значущість різниці між параметрами оцінювали за U-критерієм Манна–Вітні. Результати. Встановлено, що карцинома кишки розвивалася на фоні хронічного запалення. У залозах часто визначали явища дисплазії, що поступово посилювалися з наближенням до пухлинної тканини. У мікрооточенні пухлини виявлено клітини імунної системи: лімфоцити, макрофаги, плазмоцити, клітини мієлоїдної лінії диференціювання. Якщо не виникали деструктивні зміни пухлинної тканини, в запальному мікрооточенні переважали лімфоцити та макрофаги. В умовно стандартизованому полі зору (УСПЗ; 100 × 100 мкм) кількість клітин становила 77,50 (72,25; 84,25), у краях резекції – 12,50 (9,00; 16,00). Розвиток некротичних змін спричиняв зміну клітинного складу із суттєвим збільшенням клітин мієлоїдного ряду. У трьох випадках в запальному (переважно перитуморальному) інфільтраті виявлено чимало еозинофілів – на рівні 14,5 (11,00; 18,00) в УСПЗ. Інвазивний ріст пухлини з проростанням в м’язовий шар супроводжувався зниженням запальної інфільтрації. Кількість клітин в УСПЗ становила 49,70 (43,50; 54,80). У разі проростання пухлини на всю товщу стінки кишки на межі з жировою клітковиною кількість клітин в УСПЗ становила 28,5 (21,45; 33,75). Муцинпродукувальна карцинома характеризувалася меншою інтенсивністю запального інфільтрату. Кількість клітин в УСПЗ у власній пластинці слизової оболонки при муцинпродукувальній карциномі становила 42,40 (35,65; 48,55). На межі з мʼязовим шаром і при інвазії в товщу стінки кишки кількість клітин запального інфільтрату зменшувалася, становила 26,5 (18,90; 32,40) і 18,75 (14,00; 22,30) відповідно. У ділянках виражених склеротичних змін запальну інфільтрацію не виявлено. Проростання пухлини в жирову клітковину супроводжувалося слабо вираженим дифузним запальним інфільтратом у навколишніх тканинах – на рівні 12,50 (7,40; 16,45) клітин в УСПЗ. Aim: to investigate the pathomorphological features and severity of inflammatory infiltration in colorectal cancers. Materials and methods. A morphological study of surgical and biopsy material of patients with colon adenocarcinoma of various degrees of differentiation (n = 38) and mucinous adenocarcinoma (n = 7) was performed. Histological specimens were examined morphologically with morphometric analysis. The results were processed by descriptive statistics by calculating the median (Me) for quantitative variables. The statistical significance of the difference between the parameters was evaluated based on the Mann–Whitney U test. Results. It was found that intestinal carcinoma developed on the background of chronic inflammation. Dysplasia was often detected in the glands, gradually increasing with an approach to the tumor tissue. In the tumor’s microenvironment, there were cells of the immune system: lymphocytes, macrophages, plasma cells, and cells of the myeloid lineage. In the absence of destructive changes in the tumor tissue, lymphocytes and macrophages predominated in the inflammatory microenvironment. In the conditionally standardized field of view of 100 × 100 μm (CSFV), the number of cells was 77.50 (72.25; 84.25), in the edges of the resection – 12.50 (9.00; 16.00). The development of necrotic changes led to a change in cellular representation with a significant increase in myeloid cells. In 3 cases, a significant number of eosinophils was found in the inflammatory, mainly peritumoral infiltrate, at the level of 14.5 (11.00; 18.00) in the CSFV. Invasive tumor growth with penetration into the muscle layer was accompanied by a decrease in inflammatory infiltration. The number of cells in the CSFV was 49.70 (43.50; 54.80). When the tumor invaded the entire thickness of the intestinal wall at the border with adipose tissue, the number of cells in the CSFV was 28.50 (21.45; 33.75). Mucin-producing carcinoma was characterized by a lower intensity of inflammatory infiltrate. The number of cells in the CSFV in the mucosal lamina propria in mucin-producing carcinoma was 42.40 (35.65; 48.55). At the border with the muscular layer and in case of invasion into the intestinal wall thickness, the number of inflammatory infiltrate cells decreased and amounted to 26.50 (18.90; 32.40) and 18.75 (14.00; 22.30), respectively. In areas of severe sclerotic changes, inflammatory infiltration was not detected. Tumor invasion into adipose tissue was accompanied by a mild diffuse inflammatory infiltrate in the surrounding tissues, at the level of 12.50 (7.40; 16.45) cells in the CSFV.