|
IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра культурології та українознавства >
Наукові праці. (Культурологія) >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/22726
|
Название: | Телеологія медичного знання в прозі Олени Пчілки |
Другие названия: | Teleology of medical knowledge in the prose of Olena Pchilka |
Авторы: | Турган, Ольга Дмитрівна Turhan, O. D. |
Ключевые слова: | образ персонаж гетероособова нарація наукове знання медицина науковий і художній дискурс телеологія інтерпретація філософсько-естетичне узагальнення image character heteropersonal narrative scientific knowledge medicine scientific and artistic discourse teleology interpretation philosophical-aesthetic generalization |
Дата публикации: | 2024 |
Библиографическое описание: | Турган О. Телеологія медичного знання в прозі Олени Пчілки / О. Турган // Волинь філологічна: текст і контекст : зб. наук. пр. - Луцьк : ПП Іванюк В. П., 2024. - Вип. 38 : Олена Пчілка. Повернення. - С. 21-34. - https://doi.org/10.29038/2304-9383.2024-38.tur. |
Аннотация: | У статті на прикладі прозових творів Олени Пчілки («Чад», «Товаришки», «Біла кицька») висвітлено внесок письменниці у філософсько-естетичну парадигму осмислення ролі наукових знань, зокрема медичних. Як особистість ренесансного типу – поет, прозаїк, драматург, перекладач, публіцист, літературознавець, фольклорист, етнограф, видавець, редактор, поліглот, громадський діяч, член-кореспондент Академії наук України О. Драгоманова-Косач належить до когорти тих українських митців другої половини XIX – початку ХХ ст., хто звернувся у своїх творах до висловлювання про науку, до створення образів представників інтелігенції, здійснив свій неповторний внесок у поліфонічність формування наукового дискурсу в літературі. Мета публікації – на основі аналізу прозових творів Олени Пчілки простежити аспекти функціонування медичного дискурсу на рівні проблематики, персонажнообразної й генологічної системи. Методологія. Використано теоретичні положення І. Франка та Р. Ткаченка щодо художньо-інтерпретаційних моделей наукових знань, а також оцінки Д. Донцова, Ю. Коваліва, С. Павличко та ін. щодо внеску Олени Пчілки у розвиток української літератури на відповідному етапі її розвитку. Результати. Телеологія медичного знання в зазначених творах письменниці реалізується через ряд персонажів-представників медичного фаху – лікар Івасевич («Чад»), Любов Калиновська, Раїса Брагова, Микита Кузьменко, Дмитро Корнієвич, медик-професор Штокман («Товаришки»), вчений медик пан Микола («Біла кицька»). Ці твори, пов’язані з наукознавством, містять термінологія медичного спрямування, назви наукових праць видатних учених світу, пов’язаних з цим фахом, філософські узагальнення щодо універсальності науки медицини, опис процесу студіювання медичних знань, безпосередньо лікарської практики, відтворення інтер’єру, де відбуваються фізичні, хімічні досліди, наводяться назви приладів, їх функціональне призначення для здобуття відповідних знань. У висновках констатовано, що твори письменниці, в яких вона звернулась до осягнення певних аспектів медичного знання та інших наук, посідають непроминальне місце в контексті розвитку літератури, адже у другій половині ХІХ ст. тема науки виокремлювалася в межах теми інтелігенції, в річищі якої працювали І. Франко, І. Нечуй-Левицький, О. Кониський, Панас Мирний, Б. Грінченко та ін. Серед розмаїтої типології персонажів, пов’язаних із науковими галузями, що мають місце в творах названих авторів, вирізняється тип національного інтелігента, для якого найвищими постулатами є осягнення й збагачення знань із обраного фаху, усвідомлення своєї місії просвітника, подвижника й борця за соціальну й національну справедливість й утвердження своєю діяльністю вироблених людством морально-етичних засад суспільного співіснування. Using the example of Olena Pchilka’s prose works (“Chad”, “Comrades”, “White
pussy”), the article highlights the writer’s contribution to the philosophical and
aesthetic paradigm of understanding the role of scientific knowledge, in particular medical.
As a personality of the Renaissance type – a poet, novelist, playwright, translator, publicist,
literary critic, folklorist, ethnographer, publisher, editor, polyglot, public figure,
corresponding member of the Academy of Sciences of Ukraine O. Drahomanova-Kosach
belongs to the cohort of those Ukrainian artists of the second half of the 19th and early 20th
centuries, who turned in her works to statements about science, to the creation of images of
representatives of the intelligentsia, made her unique contribution to the polyphonic nature
of the formation of scientific discourse in literature. The purpose of the publication is to trace aspects of the functioning of medical discourse at the level of problematics, characterimagery and geneological systems, based on the analysis of Olena Pchilka's prose works.
Methodology. The theoretical propositions of I. Franko and R. Tkachenko regarding
artistic-interpretive models of scientific knowledge were used, as well as the evaluations of
D. Dontsov, Yu. Kovaliv, S. Pavlychko, and others regarding Olena Pchilka’s contribution to
the development of Ukrainian literature at the relevant stage of its development.
Result. The teleology of medical knowledge in the mentioned works of the writer is
realized through a number of characters representing the medical profession – doctor
Ivasevich (“Chad”), Lyubov Kalinovska, Raisa Brahova, Mykyta Kuzmenko, Dmytro
Kornievich, medical professor Shtokman (“Comrades”), medical scientist Mr. Mykola
(“White pussy”). These works related to science contain the terminology of the medical
direction, the names of the scientific works of the world’s outstanding scientists related to
this profession, philosophical generalizations about the universality of the science of
medicine, description of the process of studying medical knowledge, directly of medical
practice, reproduction of the interior, where physical and chemical experiments take place,
the names of the devices are given, their functional purpose for acquiring relevant
knowledge. The conclusions state that the writer’s works, in which she addressed certain
aspects of medical knowledge and other sciences, occupy an important place in the context
of the development of literature, because in the second half of the 19th century the theme of
science was distinguished within the theme of the intelligentsia, in which I. Franko,
I. Nechui-Levytskyi, O. Konyskyi, Panas Myrnyi, B. Hrinchenko and others worked.
Among the various typologies of characters related to scientific fields that take place in the
works of the named authors, the type of national intelligentsia stands out, for whom the
highest postulates are the acquisition and enrichment of knowledge in the chosen field,
awareness of one’s mission as an enlightener, ascetic and fighter for social and national
justice and affirmation of the moral and ethical principles of social coexistence developed
by mankind through one's activities. |
URI: | http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/22726 |
Располагается в коллекциях: | Наукові праці. (Культурологія)
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|