Розробка методики визначення залишкових кількостей троксерутину під час очищення фармацевтичного обладнання від гелю для зовнішнього застосування

Abstract

Очищення фармацевтичного обладнання відіграє важливу роль у запобіганні перехресному забрудненню лікарських засобів, які послідовно виготовляються на одному обладнанні. М’які лікарські форми, такі як мазі, гелі, креми, містять гідрофобні компоненти (віск, олії) та гідрофільні компоненти (гелеві каркаси поліакрилових кислот, пектини тощо), які погано розчинні у воді, висихають та мають здатність залишатись на обладнанні, погано змочуються мийними засобами, тим самим обмежуючи здатність видаляти залишки продукту з поверхні фармацевтичного обладнання. У практичній фармації актуальним є дослідження з перенесення залишків від одного продукту до іншого науково обґрунтованим способом, щоб обмежити ймовірність побічних реакцій і можливість синергічного фармакологічного ефекту між продуктами та їхніми інгредієнтами. Нами розроблено і валідовано аналітичну методику ВЕРХ визначення залишкових кількостей троксерутину під час очищення фармацевтичного обладнання від гелю для зовнішнього застосування. Попередній аналіз допоміжних речовин комерційних лікарських засобів з троксерутином для зовнішнього застосування встановив, що всі компоненти розчинні у воді, склад гелів має високий вміст водної фази, всі речовини легко змочуються мийними засобами, тому відсутня необхідність контролювати їх кількість після очищення обладнання, досить використовувати очищену воду кімнатної температури і комерційний мийний засіб для циклу миття та визначати залишки від однієї діючої речовини троксерутин. Критична концентрація троксерутину становила 58 ррm. Встановлено, що методика характеризується достатньою специфічністю на час утримування піку аналіту, вклад плацебо відсутній. Вимоги до параметрів лінійної залежності підтверджують лінійність методики визначення троксерутину в діапазоні досліджуваних концентрацій від 25% до 125%. Визначено коефіцієнт кореляції лінійної залежності (r) між введеними та знайденими значеннями для кількісного вмісту троксерутину, який становить >0,998, що свідчить про коректність методики. Встановлено термін придатності досліджуваних розчинів та розчину порівняння – 14 годин у захищеному від світла місці за температури (20±2)ºС. Cleaning of pharmaceutical equipment plays an important role in preventing cross-contamination of drugs that are sequentially manufactured on the same equipment. Semisolid dosage forms, such as ointments, gels, and creams, contain hydrophobic components (waxes, oils) and hydrophilic components (gel-forming agents of polyacrylic acids, pectins, etc.), which are poorly soluble in water, dry out, and have the ability to remain on the equipment. These substances are poorly wetted by cleaning agents, thereby limiting the ability to remove product residues from the surfaces of pharmaceutical equipment. In practical pharmacy, research on the transfer of residues from one product to another in a scientifically substantiated manner is relevant to limit the likelihood of adverse reactions and the possibility of a synergistic pharmacological effect between products and their ingredients. We have developed and validated an analytical HPLC method for determining residual amounts of troxerutin during the cleaning of pharmaceutical equipment from a gel for external use. Preliminary analysis of the excipients in commercial topical medicines containing troxerutin has established that all components are water-soluble. The composition of the gels has a high aqueous phase content, and all substances are easily wetted by cleaning agents. Therefore, there is no need to monitor their quantities after equipment cleaning; it is sufficient to use purified water at room temperature and a commercial cleaning agent for the cleaning cycle while monitoring residues of only the active pharmaceutical ingredient, troxerutin. The critical concentration of troxerutin was determined to be 58 ppm. It has been established that the method is characterized by sufficient specificity for the retention time of the analyte peak, with no contribution from the placebo. The requirements for the parameters of linear dependence confirm the linearity of the method for determining troxerutin within the studied concentration range of 25% to 125%. The correlation coefficient (r) of the linear dependence between the introduced and found values for the quantitative content of troxerutin is >0.998, indicating the method’s accuracy. The shelf life of the test and reference solutions was determined to be 14 hours when stored in a light-protected place at a temperature of (20±2)ºC.