Трирічний досвід анестезіологічної допомоги при вибуховій травмі на ранньому госпітальному етапі

Abstract

Мета дослідження. Зниження летальності шляхом вибору технології анестезії та інтраопераційної інтенсивної терапії у потерпілих від вибухової травми в залежності від тяжкості вибухової травми та стану постраждалих. Матеріали та методи. Дослідження ретроспективне. Використано дані з історій хвороби за період березень 2022 року – грудень 2024 року. До операційних Запорізької обласної клінічної лікарні надійшло 1698 (чоловіків 1642, жінок 56) постраждалих від вибухової травми які оцінені за шкалою ГКО (стандартизована система оцінки тяжкості травми та стану постраждалих). Виконано 1810 операцій. 1 анатомічна область – 905 операції; 2 – 354; 3 – 237; 4 – 61; 5 – 27. При оцінці стану пацієнтів за шкалою ГКО встановлено, що у 169 потерпілого до 10 балів; від 11 до 19 балів – 350; 20 – 29 балів мали 644 пацієнтів; понад 30 балів – 547 потерпілих. Результати. До операції мала місце нормотензія та помірна тахікардія. Однак, у 233 постраждалих систолічний артеріальний тиск був меншим за 90 мм рт.ст., що вимагало застосування симпатоміметиків та інфузійної терапії кристалоїдами, колоїдами та препаратами крови. Протягом операції у 233 пацієнтів продовжували застосовувати симпатоміметики та їх комбінації. Норадреналін був застосований у 179 хворих в дозі від 0,1 до 0,4 мкг/кг/хв., допамін – у 39, адреналін у 4, мезатон – у 11 постраждалих у болюсних дозах 20-100 мкг. Показники систолічного, діастолічного, пульсового, середнього артеріальних тисків та частоти серцевих скорочень на етапі завершення операції достовірно не відрізнялися від вихідних. До операції у постраждалих був субкомпенсований метаболічний та дихальний ацидоз, збільшення концентрації лактату (3,6±0,1 ммоль/л). На етапі операції явища метаболічного ацидозу наростали, зберігалися дихальний ацидоз та збільшення рСО2 у крові. Концентрація лактату в крові достовірно зростала, у середньому до (4,0±0,1) ммоль/л (р<0,001). The aim of study. Reducing mortality by selecting anesthesia technology and intraoperative intensive care in blast trauma victims depending on the severity of the blast trauma and the condition of the victims. Materials and methods. The study is retrospective. Data from medical histories for the period March 2022 – December 2024 were used. 1698 (1642 male, 56 female) victims of blast trauma who were assessed according to the GKO scale (standardized system for assessing the severity of trauma and the condition of victims) were admitted to the operating rooms of the Zaporizhzhia Regional Clinical Hospital. 1810 operations were performed. 1 anatomical region – 905 operations; 2 – 354; 3 – 237; 4 – 61; 5 – 27. When assessing the condition of patients according to the GKO scale, it was found that 169 victims had up to 10 points; from 11 to 19 points – 350; 644 patients had 20 – 29 points; over 30 points – 547 victims. Results. Before the operation, there was normotensive and moderate tachycardia. However, in 233 victims, systolic blood pressure was less than 90 mm Hg, which required the use of sympathomimetics and infusion therapy with crystalloids, colloids and blood products. During the operation, sympathomimetics and their combinations were continued in 233 patients. Noradrenaline was used in 179 patients at a dose of 0.1 to 0.4 μg/kg/min, dopamine in 39, adrenaline in 4, mezaton in 11 victims in bolus doses of 20-100 μg. Systolic, diastolic, pulse, mean arterial pressure and heart rate at the stage of completion of the operation did not significantly differ from the baseline. Before the operation, the victims had sub compensated metabolic and respiratory acidosis, an increase in lactate concentration (3.6±0.1 mmol/l). At the stage of the operation, the phenomena of metabolic acidosis increased, respiratory acidosis and an increase pCO2 in the blood persisted. The concentration of lactate in the blood significantly increased, on average to (4.0±0.1) mmol/l (p<0.001).