Особливості реабілітаційного менеджменту в осіб зі стабільною стенокардією після ендопротезування кульшового суглобу

Abstract

У статті розглянуто особливості реабілітаційного менеджменту у пацієнтів зі стабільною стенокардією після ендопротезування кульшового суглоба. Наголошено, що поєднання ішемічної хвороби серця з ортопедичними патологіями створює складні умови для організації відновного процесу, оскільки стандартні реабілітаційні протоколи не завжди враховують функціональні обмеження з боку серцево-судинної системи. Досліджено сучасні підходи до поєднання ортопедичної та кардіологічної реабілітації, проаналізовано їх сильні та слабкі сторони, а також вивчено можливості адаптації існуючих протоколів до потреб конкретної групи пацієнтів. Особливу увагу приділено вивченню зарубіжних і вітчизняних наукових публікацій, у яких підкреслюється важливість індивідуалізації реабілітаційних програм. Показано, що мультидисциплінарний підхід із залученням кардіолога, ортопеда, фізичного терапевта і реабілітолога дозволяє значно знизити ризик ускладнень та підвищити якість життя пацієнтів. Розглянуто приклади впровадження комбінованих програм реабілітації, що включають контроль за кардіальними показниками, дозовану фізичну активність, застосування методів лікувальної фізкультури та психологічну підтримку. Вивчено результати клінічних спостережень, які підтверджують ефективність поступового нарощування фізичних навантажень у пацієнтів зі стабільною стенокардією після ендопротезування. The article deals with the peculiarities of rehabilitation management in patients with stable angina after hip replacement. It is emphasized that the combination of coronary heart disease with orthopedic pathologies creates difficult conditions for the organization of the restorative process, since standard rehabilitation protocols do not always take into account functional restrictions on the part of the cardiovascular system. Modern approaches to the combination of orthopedic and cardiological rehabilitation have been investigated, their strengths and weaknesses have been analyzed, and the possibility of adapting existing protocols to the needs of a particular patient group has been studied. Particular attention is paid to the study of foreign and domestic scientific publications, which emphasize the importance of individualization of rehabilitation programs. It is shown that a multidisciplinary approach with the involvement of a cardiologist, orthopedist, physical therapist and rehabilitologist can significantly reduce the risk of complications and improve the quality of life of patients. Examples of implementation of combined rehabilitation programs, which include cardiac indicators, dosed physical activity, use of physical training methods and psychological support, are considered. The results of clinical observations have been studied, which confirm the effectiveness of the gradual increase in physical activity in patients with stable angina after endoprosthesis.