Модуляція запальної відповіді та окисного стресу тіотріазоліном при інтенсивному тренувальному навантаженні

Abstract

У статті наведено результати аналітичного огляду сучасних експериментальних і клінічних досліджень, присвячених вивченню впливу тіотриазоліну на запальну відповідь та показники оксидативного стресу при інтенсивних тренувальних навантаженнях. Актуальність проблеми обумовлена тим, що високоінтенсивні фізичні навантаження супроводжуються активацією прозапальних цитокінів (TNF-α, IL-1β, IL-6), посиленням транскрипційної активності NF-κB, зростанням експресії COX-2, дисфункцією NO-синтазної системи й розвитком оксидативного ушкодження біомембран. Сукупність цих механізмів визначає формування вторинного м’язового ушкодження, уповільнення відновлення та зниження толерантності до навантаження. Особливу увагу приділено роботам І.Ф. Белєнічева та співавторів, у яких докладно описано антиоксидантну, протизапальну, енерготропну та мембранопротекторну дію тіотриазоліну. Проаналізовано його здатність знижувати інтенсивність утворення активних форм кисню, підвищувати активність антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, каталази, глутатіонредуктази), зменшувати рівні продуктів перекисного окиснення ліпідів та стабілізувати мітохондріальні механізми енергозабезпечення. Наведені дані свідчать про потенційну ефективність препарату як засобу фармакологічної корекції тренувально-індукованого запалення та пошкодження тканин. The article presents an analytical overview of recent experimental and clinical studies dedicated to evaluating the effects of thiotriazoline on inflammatory response and oxidative stress under conditions of intensive training loads. The relevance of the topic arises from the fact that high-intensity physical exercise activates pro-inflammatory cytokines (TNF-α, IL-1β, IL-6), enhances NF-κB transcriptional activity, increases COX-2 expression, disrupts nitric oxide synthase balance, and provokes oxidative damage to biomembranes. Together, these processes contribute to secondary muscle injury, delayed recovery, and reduced exercise tolerance. Special emphasis is placed on the works of I.F. Belenichev and colleagues, which describe in detail the antioxidant, anti-inflammatory, energy-protective, and membrane-stabilizing effects of thiotriazoline. Evidence is summarized regarding its ability to reduce reactive oxygen species production, enhance activities of antioxidant enzymes (superoxide dismutase, catalase, glutathione reductase), decrease lipid peroxidation products, and stabilize mitochondrial bioenergetics. Current findings indicate the potential of thiotriazoline as an effective pharmacological agent for modulating exercise-induced inflammation and tissue damage.